3. Практична частина

Додатки

3.1. План роботи клубу «Школа батьківства» (І рік)

Мета: налагодити взаємозв’язок дошкільного закладу та сім’ї для повноцінного розвитку дитини дитини.

План роботи «Школа батьківства» (ІІ рік)

Мета: продовжувати налагоджувати взаємозв’язок дошкільного закладу та сім’ї для повноцінного розвитку дитини.

3.2. Конспекти занять «Школи батьківства»

Ігротека для батьків та дітей «У садок із радістю. Як запобігти ускладнень адаптації дитини до умов дошкільного закладу».

План.

1.Вправа «Знайомство»

2.Консультація «Адаптація»

3.Трикутник.

4.Вправа «Душа дитини»

5.Вправи для полегшення адаптації.

6.Вправа з батьками «Скажи навпаки»

7.Пам'ятки для батьків.

Хід

Вихователь: Добрий вечір, шановні батьки! Я дуже рада бачити Вас у нашій групі .

Знайомство з групою.

1.Вправа «Знайомство».

Мета: сприяти підвищенню психо - емоційного тонусу групи та згрупування учасників семінару .

Завдання: батькам пропонується передавати іграшку по колу і при цьому називати один одному своє ім'я та ім'я своєї дитини, яку привели до нашого дитячого садочка (або вновь прибулі діти до групи).

2. Вихователь: Шановні батьки! Як ви собі уявляєте - «Що таке сучасний садок?»

(Відповіді батьків).

Дошкільний заклад (група) - це великий дім, де «проживають» і «творять» діти, педагоги, батьки. Мистецтво спілкування з іншими членами спільноти визначає все людське життя — починаючи від знайомства з особами протилежної статі, з наступним створенням сім'ї і закінчуючи виробничими відносинами (працевлаштування, кар'єра, контакти з начальством і т.п.). Мистецтву спілкування, безсумнівно, варто вчитися з дитинства — ні яка родина, ні які гувернантки, ні які непрацюючі бабусі не в змозі замінити садок. Виховання в колективі виробляє у малюка позитивні соціальні стереотипи поведінки - самостійність, увагу до оточуючих, готовність допомогти іншому.

Педагогічні та психологічні аспекти відвідування дошкільних установи навіть перерахувати складно. Адаптація дитини, контакти з іншими дітьми і вихователями, навчання навичкам, ігри, заняття, режим, підготовка свят — от тільки побіжний перелік можливих тем для дискусії.

Приводячи дитину до дошкільного закладу батьки переживають: Як там дитина? Як поїла? Чи з повагою до нього ставяться?

Для того, щоб дізнатися, що таке адаптація і як вона відбувається, пропоную переглянути презентацію.

3 . Презентація «Адаптація»

Початок відвідування дошкільного закладу - це не лише нові умови життя та діяльності, режиму і харчування, а й нові контакти, нове середовище, взаємини, обов'язки. Це дуже напружений період, який потребує від кожного малюка активного психологічного і фізіологічного пристосування. Прийшовши до дошкільного закладу, дитина опиняється в нових соціальних умовах, переживає зміну звичного розкладу та способу життя , тож у неї виникає відчуття нестабільності.У цей період життя малюки часто демонструють неадекватні поведінкові прояви, які пов'язані з труднощами адаптації до нових умов. Звикання до садка найчастіше супроводжується порушенням емоційного стану дошкільника, погіршенням сну, апетиту, підвищенням захворюваності. Що ж це таке адаптація?

Адаптація -пристосування організму до нових обставин, а для дитини дошкільний заклад саме і є новим, ще невідомим простором, із новим середовищем, новими взаєминами. Адаптація включає широкий спектр індивідуальних реакцій, характер яких залежить від психофізіологічних і особистісних особливостей дитини від сімейного ставлення, від умов перебування в дошкільному закладі.

У різних дітей адаптація відбувається по - різному, відповідно до віку, типу нервової системи, стану здоров' я, стилю виховання в сім'ї, родиних взаємин, рівня розвитку в дитини ігрових навичок, її контактності, доброзичливості, емоційної залежності від матері тощо. Ураховуючи зазначене, можна виокремити три групи дітей за характером пристосування до нових умов життя.

Перша група - ті, для кого процес адаптації легкий і безболісний. Вони комунікабельні, самостійні, врівноважені, проявляють зацікавлення іграшками й діяльністю. Батьки спілкуються з дитиною доброзичливо, з повагою.

Друга група -діти, які адаптуються повільніше і важча. Поведінка нестабільна, періоди зацікавлення грою змінюються періодами байдужості, вередування. Бракує довіри у ставленні до вихователів, інших дітей. Навички гри та спілкування розвинені недостатньо. Діти малоініціативні, менш самостійні: дещо можуть робити самі, але здебільшого залежні від дорослого. З боку батьків спостерігається нестабільність у спілкувані: доброзичливі, розважливі звертання змінюються погрозами або послабленням вимогливості, неуважності.

Третя група - діти, які важко пристосовуються до нового для себе побуту. Як правило, несамостійні, неконтактні. звичні до нестабільності в режимі дня, швидко втомлюються. ігрові навички в них не сформовані. Сон, апетит - погані або зовсім відсутні, висока захворюваність інще більше вповільнює звикання до нового середовища і нових вимог.

Основні етапи (фази) перебігу адаптації дитини до умов дошкільного садка.

1. «Шторм»- у відповідь на комплекс нових впливів усі системи організму дитини відповідають бурхливою реакцією і значним напруженням. Підвищуються збудливість, тривожність, можливе збільшення агресивності або заглиблення у себе. Погані сон, апетит, настрій. Фізіологічна та психологічна буря триває від 2-3 днів до 1 - 2 місяців (в окремих дітей).

2. «Шторм ущухає» -період несталого пристосування, коли дитячий організм шукає оптимальні варіанти реакцій на зовнішні впливи. Дитина продовжує приглядатися до нового оточення, робить спроби долучитися до спільної діяльності, стає більш активною, зацікавленою, врівноваженою. Цей період триваліший, ніж перший - від 1 тижня до 2 - 3 місяців.

3. «Штиль»- період відносно сталого пристосування. Організм віднаходить найбільш сприятливі варіанти реагування на нові умови життя, режим дня, спілкування. Дитина починає активно засвоювати нову інформацію, встановлювати контакти, брати реальну участь у заняттях. Зменшується захворюваність, стабілізуються сон, апетит, настрій. Цей період триває від 2- 3 тижнів до півроку .

Причини важкої адаптації до умов дошкільного закладу

1.Не сформованість позитивного настановлення на відвідування дошкільного закладу (буває, що діти взагалі нічого не знають про життя в дитячому садку, про те, що там на них чекає).

Для того, щоб негативні емоції не стали перешкодою для дитини в період адаптації, важливо сформувати в неї позитивне очікування щодо майбутніх змін. Досить часто батьки співчутливо ставляться до того, що малюк має йти у садок. Унаслідок такого ставлення дитина починає страждати, капризувати, відмовляється відвідувати ДНЗ. А інколи батьки навіть залякують дитину дошкільним закладом. Важливо зазначити, що період адаптації важкий не тільки для дитини, а й для вихователя, тому батьки мають позитивно налаштовувати малюка на зустріч із вихователем.

2. Не сформованість навичок самообслуговування. Інколи батьки, бажаючи заощадити час, поспішають нагодувати, одягнути малюка, сповільнюючи таким чином формування в дитини і необхідних практичних умінь та навичок. Такі діти, потрапляючи до дитячого закладу, почувають себе безпорадними та самотніми — вони не можуть самостійно одягатися, користуватися туалетом.

3. Значних труднощів у період адаптації зазнають діти, які до відвідування садка мало спілкувалися з однолітками. У деяких випадках батьки свідомо обмежують спілкування своєї дитини з ровесниками. Унаслідок цього з’являється недовіра до інших, конфліктність, невміння попросити, невміння зачекати. Відчуття дискомфорту, якщо режим удома і в садочку кардинально відмінний у часі та послідовності.

Адаптація дітей до дошкільного закладу завжди була й лишається найбільш складним періодом як для дитини та її батьків, так і для педагогів дошкільного закладу. Врахування специфіки адаптаційного періоду допоможе не лише знайти правильний підхід до малюка, а й закласти передумови для його успішної соціалізації в новому колективі. Адже характер пережитих емоційних станів у ранньому віці впливає на успіхи й невдачі не тільки найближчого періоду шкільного життя, а й дорослого життя в майбутньому, оскільки емоційна пам’ять фіксує позитивний чи негативний досвід у тих уявленнях, образах та цінностях, що визначають стосунки дитини зі світом.

Трикутник (робота з картками) Під час перебування дитини у дошкільному закладі ми складаємо такий трикутник. Головною у трикутнику звичайно є дитина. Вихователь : Як ви собі уявляєте сучасних дітей? ( Відповіді батьків ).

Вправа «Душа дитини» (робота з кольоровими камінцями)

Ця чаша - душа дитини. Якою б ви хотіли бачити свою дитину? Якими рисами характеру вона має володіти? Якими якостями ви хотіли би наділити свою дитину?

Завдання: батьки на «серцях» мають написати якість, якою б хотіли наділити власну дитину, потім поміщають її до чаші.

Висновок: Подивіться яку барвисту душу ми хочемо бачити в дитині .

«Современные дети такие разные :

Есть дети - непоседы, есть дети - озорные,

Есть дети - почемучки, хотят о многом знать.

Мечтают, когда вырастут, на луну слетать.

Дети есть спокойные, тихие и скромные,

Любят они с мамами целый день играть,

Друзей не обижают, взрослых уважают.

О таких детишкох можно лишь мечтать».

І тому завдання дорослих - допомогти дитині в цій нелегкій справі адаптації.

А якими ж мають бути дорослі люди, серед яких живе дитина, щоб ця чаша не розбилася? ( Добрими, лагідними і т. д. ) Наше завдання - допомогти дитині адаптуватися.

Що ми робимо для полегшення адаптації: аромотерапія, фізіотерапія, кольоротерапія, щоденні прогулянки, витаміно та фітотерапія.

Як допомогти дитині можуть батьки? (практичний показ)

Можна робити такі вправи: «Їжачок» (масаж рук гумовими м’ячиками), «Жабки» (релаксаційна вправа), «Пір'їнка» (дихальні вправи), малюнки на піску (піскова терапія).

Вихователь:Образ сучасного дошкільного закладу буде неповним, якщо ми не опишемо батьків. Давайте спробуємо скласти портрет сучасних батьків. (Відповіді батьків).

Современый родитель - в чём его укорить?

Есть родитель – «заказчик» - любит он говорить.

Наблюдатель - родитель будет только лишь зрить.

Активист и помощник - детям радость дарить.

Вправа з батьками «Скажи навпаки».

Мета: Формувати у батьків навички позитивних висловлювань з дітьми.

Завдання: На поданий зразок негативних висловлювань дітей, батьки мають запропонувати позитивні.

1. «Я не хочу йти до садка»

2 . «У садочку погано»

3 . «Я не буду спати в саду»

4 . «Зі мною там ніхто не дружить»

5 . «Мені ні з ким там гратися»

Пам'ятка для батьків (роздати)

ЯК ТРЕБА ПОВОДИТИСЯ батькам з дитиною, коли вона вперше почала відвідувати групу (садок).

І. Не залишати її в дошкільному закладі на цілий день, якомога раніше забирати додому.

2. Створити спокійний безконфліктний клімат для неї у родині.

3. Щадити дитячу ослаблену нервову систему.

4. Не збільшувати, а зменшувати навантаження на нервову систему.

5. Якомога раніше повідомити медсестрі й вихователеві про особистісні особливості дитини.

б. Не кутати дитину, а одягати так відповідно до температури.

7. Створювати у вихідні дні вдома для неї режим такий же, як і в дитячому саду.

8. Не реагувати на витівки дитини й не карати його за капризи.

9. При виявленій зміні у звичайному поводженні дитини якомога раніше звернутися до лікаря.

10. При вираженні невротичної реакції залишити маля на кілька днів вдома й виконувати приписання лікаря.

ЯК НЕ ТРЕБА ПОВОДИТИСЯ батькам з дитиною, коли вона вперше почала відвідувати групу (сад).

1. У присутності дитини погано говорити про дитячий садок.

2. «Карати» дитину садком і пізно забирати її додому.

З. Заважати її контактам з дітьми в групі.

4. Увесь час кутати дитину, одягати не по сезону.

5. Конфліктувати із нею вдома.

б. Карати за капризи.

7. У вихідні дні різко міняти режим дня дитини.

8. Увесь час обговорювати в її присутності проблеми, пов'язані з дитячим садком.

9. Не звертати увагу на відхилення у звичайному поводженні дитини.

Як ви гадаєте, що станеться з триногим табуретом , якщо підломиться одна з його ніжок? (Відповіді батьків). Правильно він впаде. Пригадайте байку Крилова «Лебідь, Рак і Щука»: «Когда в товарищах согласья нет, на лад их дело не пойдёт, а выйдет из него не дело, а только мука". Звідси ми можемо зробити висновок, що нам потрібно об'єднати наші зусилля для того, щоб дітям було зручно і цікаво в дитячому садку.

Притча про рай та пекло.

Один раз иудейский мудрец попросил у Господа показать ему Рай и Ад.

Господь отвёл мудреца в помещение, где дрались, плакали и страдали голодные люди. Посреди комнаты стоял казанок с вкусной пищей, у людей были ложки, но они были длиннее рук и потому люди могли попасть ложкой в рот.

«Да, это настоящий Ад!» - сказал Мудрец.

Дальше они пошли в другое помещение. Все люди там были сытые и весёлые. Но когда Мудрец присмотрелся, он увидел точно такие же длинные ложки.

Что же сделало их жизнь райской? Они научились кормить друг друга! Люди научились взаимодействовать и в этом им помогло умение общаться друг с другом.

Тож давайте разом закладати фундамент доброзичливих стосунків в дитячому та батьківському колективах, а також у відношеннях між батьками та педагогами дошкільного закладу.Тому від успішної взаємодії нашого - трикутника:

«Педагог - дитина – батьки» залежить повноцінний розвиток дитини.

Робіть усе, щоб дитинство й майбутнє ваших дітей було прекрасним. Любові та взаєморозуміння, успіхів і щастя вам і вашим дітям!

Берегите своих детей,

Их за шалости не ругайте,

Зло своих неудачных дней

Никогда на них не срывайте.

Не сердитесь на них всерьёз

Даже если они провинились.

Ничего нет дороже слёз,

Что с ресничек родных скатились.

Пракикум для батьків

«Співпраця дошкільного закладу, учителя-логопеда і сім’ї у подоланні мовних вад дітей дошкільного віку»

Мета: виявити ступінь поінформованості батьків про власну дитину, проблеми у мовленнєвій діяльності, спонукати батьків слідкувати за мовним розвитком дитини, дрібної моторики і сприймання; вчити батьків приділяти велику увагу створенню сприятливого мовного середовища, не допускати двомовності в сім’ї, дотримуватись чіткості та ясності в розмові з дитиною; вчити батьків вчасно звертати увагу на мовні порушення, звертатись за допомогою до вчителя-логопеда; розкрити основні завдання та шляхи реалізації співробітництва в роботі вчителя-логопеда, вихователя, батьків з подолання вад мовлення у дітей; пропагувати необхідність створення батьками належних умов для правильного мовного виховання дитини.

План:

1. Організація батьків.

2. Вихователь інформує учасників про мету і завдання корекційної роботи. Міні-лекція учителя-логопеда на тему: «Що мають знати батьки про фактори і причини які впливають на вади мовлення у дітей в дошкільному віці та їх усунення.»

3. Практичне заняття з підгрупами батьків: «Вирішення проблемних ситуацій.»

4. Корекційна робота по подоланню вад мовлення (ЗНМ).

5. Тест: « Чи достатньо уваги ви приділяєте розвитку мовлення дитини».

6. Поради учителя-логопеда батькам.

7. Підсумок практикуму.

Хід заняття.

1. Організація батьків.

А.) Вправа «Що в імені дитини?» Учасник називає ім’я своєї дитини та говорить комплімент, або рису характеру притаманну власникові імені. Наприклад: Ярослав – трудолюбивий. Іра – гарна і т.д.

- Які почуття виникли під час виконання вправи?

- Було приємно говорити про свою дитину?

Гра «Пов`язувальна нитка»Педагог пропонує оформити батькам бейджики, написати своє ім’я та по-батькові і прикріпити до одягу. Дорослі передають один одному клубок ниток, називаючи себе при цьому.

- Ми всі пов’язані однією проблемою, як оцією ниткою. Усунення порушень мовлення наших дітей. Наша з вами спільна мета: розв’язати цю проблему.

2. Міні-лекція на тему: «Що мають знати батьки про фактори і причини, які впливають на вади мовлення у дітей в дошкільному віці та їх усунення».

Ще в дошкільному та молодшому шкільному віці батькам слід звернути увагу на вимову звуків у дітей. Діти зі звуковими вадами, коли усвідомлюють свій недолік, стають мовчазні, соромливі, нерішучі, а коли їх ще не розуміють, то вони дратівливі, замкнуті, невпевнені в своїх силах. Дуже важливо своєчасно виявити вади мовлення і звернутися за допомогою до логопеда. Правильна та своєчасна організація логопедичної роботи є запорукою усунення порушень мовлення, підвищення успішності дітей. Грубі дефекти мовлення виникають при порушенні розвитку плода в період з 4 тижнів до 4 місяців.

Фактори, що сприяють виникненню мовленнєвих порушень:

· Токсикоз при вагітності.

· Вірусні захворювання.

· Ендокринні захворювання.

· Травми, несумісність крові по резус-фактору.

· Родова травма, асфіксія.

· Захворювання в перші роки життя.

· Спадкоємні фактори.

· Несприятливі соціально-побутові умови.

· Травми черепа - де є струс мозку.

Причини чому діти погано говорять.

1. Батьки мало розмовляють з дітьми. Розмовляти потрібно коли дитина знаходиться ще в утробі матері. Коли дитина народилась потрібно читати казки, вірші, чистомовки, скоромовки, показувати малюнки.)

2. Порушення анатомічної будови артикуляційного апарату. (Анатомо-фізіологічні дефекти: неправильна форма щелепи, зубів, коротка під’язикова складка, язик не достатньо піднімається вгору і не вимовляє звук (Р), неправильний прикус.)

3. Зниження слуху. (Батькам необхідно оберігати слух дітей від сильних звукових впливів, голосно не включати телевізор, магнітофон.) Вчасно звертатись до сурдолога.

4. Наслідують батьків, які неправильно говорять. Мовлення батьків у розмові з дитиною повинно бути правильним, виразним, точним, не повторювати за дитиною спотворені звуки.

5. Дефектна мова оточуючих.

6. Двомовність у сім’ї.

7. Розлад нервової системи дитини (тривожність, замкнутість, невпевненість у власних силах, дратівливість, дитячі страхи).

8. Психічні травми.

Дефекти мови, які зустрічаються у дітей: дизартрія, заїкуватість, браділалія (сповільнений темп мовлення), ринолалія, тахілалія (прискорений темп мовлення).

Серед багатьох дефектів мови, які зустрічаються у дітей нашого закладу є загальне недорозвинення мовлення - порушення вимови окремих звуків. Вирізняють 3 рівня ЗНМ:

1. Діти, в яких наявні лише вади звуковимови (фонетичні дефекти).

2. Діти, в яких вади звуковимови ускладнюються недорозвиненням фонематичних процесів (фонетико-фонематичне порушення).

3. Діти, в яких вади звуковимови та звукосприймання поєднуються з порушенням лексико-граматичної сторони мови.

3. Практичне заняття з підгрупами батьків :

«Вирішення проблемних ситуацій».

Педагог пропонує кожній групі по ситуації.

1. Батьки стали помічати дефекти у мовленні своєї дитини. Але звертатися до спеціалістів за консультацією не поспішають, мовляв, іще «виговориться»:

- Чи правильно чинять батьки?

- Що робили б ви, якби опинились у такій ситуації?

2. Батьки помітили, що мовлення 3 річної дитини помітно відрізняється від мовлення її однолітків. У сім’ї паніка:

- Чи слід панікувати?

- Як би ви діяли в цій ситуації?

3. У дитини порушена звуковимова (чотири групи звуків). Батьки вважають, що вона лінується говорити правильно і постійно карають її за це:

- Чи правильні методи впливу обрали батьки?

- Що слід робити в такому разі?

4. Мати спотворено вимовляє звук (Р), але не комплексує з цього приводу. Її п’ятирічний син не вимовляє ряд звуків, зокрема, й звук (Р). Мати вважає, що звертатися до спеціаліста з проблемою звуковимови хлопчика ще зарано:

- Чи була у вашій родині подібна?

- Що б ви порадили матері?

5. У родині двоє дітей. Старша донька спотворено вимовляє шиплячі звуки , свистячі звуки (міжзубна вимова), однак батьки не поспішають звертатися за консультацією до спеціаліста - логопеда. Молодша сестра наслідує старшу:

- Проаналізуйте ситуацію та висловіть свою думку.

6. Дитина відвідує логопедичну групу. Старанно, відповідально, з інтересом працює на заняттях. Вдома наполегливо просить маму виконувати з нею домашні завдання за рекомендаціями логопеда. Мати відмовляє донці, посилаючись на брак вільного часу:

- Як ви оцінюєте поведінку матері? Що б ви порадили їй?

Висновок: Постійне наше спілкування з дітьми, вирішення проблемних завдань - це і є мовленнєвий розвиток дитини. Ситуації, вимагають від нас великого терпіння, витримки, часу - всього цього чогось нам не вистачає. Але виховання і розвиток можна порівняти із вкладом в банк, що внесеш сьогодні, те ж отримаєш з процентами через декілька років.

4. Корекційна робота по подоланню вад мовлення.

Якщо у дитини ЗНМ, то переважно увагу батьки повинні приділяти формуванню звуковимови. Корекційна робота щодо подолання вад мовлення складається із таких видів роботи:

1. Вправи на розвиток мовного дихання та голосу.

2. Вправи з розвитку дрібної моторики пальців рук.

3. Вправи для розвитку артикуляційного апарату.

4. Постановки звуків.

5. Автоматизації звуків.

6. Диференціації звуків.

А. Вправи на розвиток мовного дихання.

Голос людини утворюється під час видиху. Доросла людина за один видих здатна промовити фразу, яка складається з 1--15 слів. Дитина ще не вміє будувати довгі речення і не володіє таким розвиненим диханням. Дорослим слід навчати дитину правильно користуватись диханням під час розмови. У цьому допоможуть нескладні дихальні вправи:

1. Надування бульбашок на поверхні води (через трубочку).

2. «Мильні бульбашки».

3. «Метелики», «Сніжинки», «Надування кульок».

4. «Ліплення снігової баби».

5. «Дуємо на ручку, олівець, вітрячки».

Б. Вправи на розвиток дрібної моторики.

Вправи із розвитку дрібної моторики пальців рук позитивно впливають на розвиток звуковимови тож доцільно проводити пальчикову гімнастику, вправи з ліплення, шнурування та плетення, обведення, штрихування, малювання, розфарбовування.

«Оцей пальчик мій дідусь…», «На ялинці 5 синиць…», «Стали пальчики ура…», «Оцей пальчик в ліс пішов…».

В. Вправи для розвитку артикуляційного апарату.

На усунення вад звуковимови впливають артикуляційні вправи. Мета артикуляційної гімнастики - відпрацювати повноцінні рухи артикуляційного апарата, щоб його органи набували тих положень, які потрібні для правильної вимови звуків і об’єднання простих рухів у складні. Кожна вправа готує артикуляційний апарат до постановки якогось звука. Давайте виконаємо вправи «Дудочка», «Лопаточка», «Грибок», «Чашка», «Усмішка», «Жабка», «Хоботок», «Коник».

Г. Постановка звуків.

Перегляд фрагменту індивідуального заняття логопеда в присутності батьків з метою показу прийомів корекційної роботи.

Д. Автоматизація та диференціація звуків.

Автоматизація звуків проводиться в складах, словах, словосполученнях, реченнях, текстах, іграх.

Висновок: Робота по усуненню вад мовлення у дітей повинна проводитися спільно з вихователями,учителями- логопедами та батьками. Використовуйте кожну вільну хвилину для розмови з дитиною. Постійно стежте за правильністю мовлення дитини.

Вірші, скоромовки, чистомовки, казки - стануть надійними помічниками у вихованні правильного і виразного мовлення вашої дитини. Пам’ятайте, що ваше мовлення є взірцем для наслідування. Тому, воно має бути правильним. Правильне мовлення ваших дітей - запорука успішного навчання в школі.

5. Тест: « Чи достатньо уваги ви приділяєте розвитку мовлення дитини».

Мабуть, вам дуже цікаво наскільки ви приділяєте увагу розвитку мовлення дитини.

1. Чи маєте ви достатньо вільного часу для розмови з дитиною?

(Так - 1 бал, не завжди - 2 бали, ні - 3 бали).

2. Чи втручаєтеся, у дитячу розповідь, щоб виправити мовну помилку?

(Так - 1 бал, не завжди - 2 бали, ні - 3 бали).

3. Чи обговорюєте з дитиною почуте, побачене (казки, телепередачі і т.п.)

(Так - 1 бал, не завжди - 2 бали, ні - 3 бали).

4. Чи слідкуєте ви за правильністю вашого мовлення?

(Так - 1 бал, не завжди - 2 бали, ні - 3 бали).

5. Чи використовуєте мовні ігри, завдання, вправи?

(Так - 1 бал, не завжди - 2 бали, ні - 3 бали).

6. Чи вживаєте у власному мовленні прислів’я, загадки, забавлянки, пісні, заклички? (Так - 1 бал, не завжди - 2 бали, ні - 3 бали).

7. Чи завжди даєте відповіді на запитання дитини?

(Так - 1 бал, не завжди - 2 бали, ні - 3 бали).

8. Чи завжди пояснюєте дитині незрозумілі слова?

(Так - 1 бал, не завжди - 2 бали, ні - 3 бали).

9. Як часто влаштовуєте «подорожі в природу» з метою спілкування з дитиною? (Так - 1 бал, не завжди - 2 бали, ні - 3 бали).

10. Чи слідкуєте ви за новими дитячими виданнями?

(Так - 1 бал, не завжди - 2 бали, ні - 3 бали).

Від 15 до 20 балів. Ви чудово розумієте, що мовленнєвий розвиток дитини, один з основних чинників становлення особистості. Тому, ви приділяєте цьому виду діяльності достатньо часу. Ви на правильному шляху. Так тримати! Однак, приділяючи час і увагу зараз, ви закладаєте «міцний фундамент» для її майбутнього.

Від 8 до 14 балів. Ви розумієте, що розвиток мовлення один з найважливіших аспектів розвитку дитини. Але за браком знань або часу ви приділяєте увагу дитині недостатньо. Для кращого результату звертайтеся за інформацією до спеціалістів (логопеда, вихователя, вчителя, психолога), фахових видань або інтернету. Знайдіть час для спілкування з дитиною. Адже, це невичерпне джерело розвитку дитини, скарбниця всіх знань.

Менше 8 балів. Це дуже тривожний результат. И зовсім не приділяєте уваги розвитку мовлення вашої дитини. Пам’ятайте! Красива мова вашої дитини - ключ до успіху в майбутньому Не кожна дитина здатна навчитися самостійно правильно говорити. А їм так хочеться бути не гіршими ніж однолітки. Потурбуйтеся про це сьогодні, поки у вашої дитини не сформувався комплекс неповноцінності.

6. Поради учителя-логопеда батькам.

7. Підсумок.

Практикум з елементами арт-терапії

Використаннясистеми М.Монтессорі у розвитку дітей дошкільноговіку»

Мета: розповісти про Монтессорі-педагогіку, вказати на синзетивні періоди розвитку дитини, на можливості сенсорного виховання дітей вдома.

Материали: презентація, дидактичні материали, дошка, пам ятки.

Сенсорне виховання дітей у педагогічній системі М.Монтессорі.

Дитячий лікар, асистент в психіатричній клініці, викладач Римського університету, доктор філософії та засновник відомого Будинку дитини в Римі — все це життя Марії Монтессорі, яку вона присвятила дітям, боротьбі за їх право на вільний розвиток. Сенсорне виховання – це цілеспрямований вплив на людину з метою формування її чуттєвого пізнання. Чуттєве пізнання навколишнього світу – невід’ємна ланка в системі пізнавальної діяльності людини, необхідна передумова інтелектуального розвитку. Воно є фундаментом загального розумового розвитку дитини. Сенсорна культура допомагає дитині краще орієнтуватися у реальному світі.

Сьогодні в навчальних закладах використовуються принципи і прийоми М.Монтессорі. Ця методика спрямована на виховання окремих відчуттів, а також на розвиток моторних та розумових здібностей дитини. Педагог писала: "Виховання відчуттів може бути фундаментом, на якому дитина може збудувати ясний і сильний дух."

Тому завдання дорослих за Монтессорі, полягає не в тому, щоб навчати, а в тому, щоб допомагати “розуму дитини в її роботі над своїм розвитком”, оскільки саме в ранньому віці він має величезну творчу енергію. Саме цій енергії й необхідно допомогти, але не звичайним, словесним навчанням, не прямим втручанням у процес переходу від неусвідомленого до усвідомленого. Для реалізації даного завдання має бути створено відповідне стимулююче педагогічне середовище.

Отже, феномен педагогіки М. Монтессорі полягає в її безмежній вірі в природу дитини, у прагненні виключити будь-який авторитарний тиск на людину, яка лише формується, та її спрямованості на ідеал вільної, самостійної, активної особистості.

Що таке сензитивні періоди?

М.Монтессорі стверджувала, що ніколи більше дитині не вдається так швидко , повноцінно і радісно навчитися чому-небудь, крім як в відповідний сензитивний період.

Сензитивний період – це такий період в житті кожної дитини, коли вона навчається чому-небудь дуже легко, оволодіває навичками без особливих зусиль. Робить все із задоволенням і зацікавленням. Сензитивні періоди продовжуються певний, доволі короткий, час і проходять безповоротно. Тому ці періоди пропустити ні в якому разі не можна. Адже надолужити пропущене буде практично неможливо.

Дорослим потрібно знати, що якщо дітям доводиться робити щось під примусом, тобто не під час сензитивних періодів, то навчання виявляється марним, страждає психіка і здоров’я дитини.

Сензитивні періоди проявляються і тривають у кожної дитини свій час. Тому фронтальний підхід в навчанні неефективний і шкідливий для здоров’я. В середовищі Монтессорі кожна дитина працює у відповідності зі своїм внутрішнім планом фізіологічного і психологічного розвитку.

Сензитивний період розвитку мовлення (від народження до 6 років)

В наш час вчені довели, що важливо розмовляти з дитиною ще до її народження, коли вона перебуває в лоні матері.

Сензитивний період розвитку почуття порядку (від народження до 3,5 років)

Дитина потребує порядку. Коли довкола порядок, вона спокійна. Порядок довкола дитини, а, отже, порядок і всередині дитини. Порядок в часі, порядок в просторі і порядок у взаємовідносинах з іншими. Цей порядок дитина переживає і накопичує.

Сензитивний період розвитку самостійності (від народження до 5 років)

Так створила природа, що від самого народження дитина росте і її розвиток веде до незалежності. До 3-х років дитина самостійно вдягається. Це все відбувається, якщо батьки не заважають виявленню самостійності у дитини, тобто не роблять за неї те, що вона могла б зробити сама. Важливо не пропустити цей час природного бажання до самостійності. В противному випадку, якщо до 5-ти років батьки перехоплюють ініціативу дитини, не стимулюють її активність, то людина не стане самостійною в судженнях , творчості, а буде пасивним виконавцем.

Сензитивний період розвитку рухів і дій (від народження до 4 років)

Розумовий розвиток йде паралельно з фізичним і сенсорним розвитком. Марія Монтессорі казала, що кожний рух дитини – це ще одна звивина в корі великих півкуль. Вона вважала,що завдання виховання заключається в тому, щоб не змішувати добро з нерухомістю дитини і зло з її активністю, чим грішать застарілі уявлення про дисципліну.

Сензитивний період сенсорного розвитку

(від народження до 5 років)

Марія Монтессорі вважала, що сенсорне виховання є основою мислення : «В розумі немає нічого такого, чого б не було раніше в почуттях». Вона вважала,що уява не може мати іншої бази, крім сенсорної.

Сучасні вчені довели, що дитина, яка ще не народилася, реагує на погладжування, відчуває звуки, запам’ятовує звукові образи.

Сензитивний період розвитку соціальних навичок

(від 2 до 6 років)

Без спілкування із однолітками діти будуть позбавлені можливості вчитися на власному досвіді будувати свої взаємовідносини з іншими людьми. Крім цього, вони будуть «гальмувати» в розумовому розвитку. Саме в дитячому колективі діти вчаться спілкуватися, засвоюють правила поведінки в суспільстві. Не випадково в середовищі-Монтессорі всі матеріали в одному екземплярі. Це дає можливість дітям навчитися домовлятися, вміти чекати, вміти просити і відмовляти, вміти дякувати і погоджуватися співпрацювати.

5 ключів до розуміння дитини по Марії Монтессорі

1 . Дитина - це просто дитина

Вона не доросла у мініатюрі. Дорослий завжди підкоряється зовнішнім обставинам і чекає негайних результатів. А дитина невпинно і безперервно трудиться над власним розвитком, підкоряючись законам зростання і не відчуваючи при цьому ні минулого , ні майбутнього.

Ритм її роботи неквапливий. Вона пізнає світ через численні повторення різних дій: маленькі діти можуть десятки разів знімати і надягати шкарпетки, день у день возити по підлозі ті ж машинки, по багато разів ставити одне і те ж питання.

2 . Дитина ніколи не буває пустою.

Розум дитини працює, як б'ється серце – мимоволі, без примусу і втоми. Як у цьому переконатися? Згадайте величезну роботу, яку проробляє дитина в перші три роки життя. Непомітно для себе вона намагається створити і розмежувати два Всесвіти: «я» і «не - я » , реальне і уявне , причину і наслідок, минуле і майбутнє. Все навколо залучає його і допомагає йому рости.

Діти здатні так концентрувати свою увагу, що не чують і не бачать нічого навколо. Вони воліють трудитися по-справжньому. Їх головна робота – гра. Діти стають слухняними, якщо їм є, чим зайнятися , і справа їх захоплює . Роль дорослих може зводитися лише до того, щоб показати, як поводитися з розвиваючими іграшками та предметами, як здійснювати ту чи іншу дію.

3 . Дитина прагне до пізнання

Розум дитини функціонує не сам по собі, а в тісному зв'язку з нервовою і рухової системами. Дитина вбирає інформацію, як губка: дивиться, слухає, крутить у руках, пробує на смак все, до чого може дотягнутися.

Коментарi